15 лютого, день вшанування учасників
бойових дій на території інших держав.
Афганістан,
Ірак, Чехословаччина… Ці назви викликають біль і гордість. Гордість за людей,
які виконували свій військовий обов’язок. А біль за тих, хто віддав життя, назавжди
залишившись молодим, повним сил і мрій. Не відболить це горе, допоки житимуть
батьки, брати і сестри, вдови і діти загиблих синів України. Найбільше жертв
забрав Афганістан – понад 15 тисяч осіб, кожен п’ятий з них – українець.
По-різному можна оцінювати зараз події тих років, військові операції і накази.
Але учасники бойових дій для нас завжди герої, бо це наші односельці, родичі,
земляки.
В
цій війні приймали участь і наші односельчани, випускники школи:
1. Кулаковський
Леонід Артурович
2. Федорук
Микола Володимирович
3. Глушейко
Василь Якубович
4. Дрозд
Олександр Федорович
5. Шимчук
Олександр Володимирович
6. Матвіюк
Микола Йосипович
7. Дави дюк
Віктор Андрійович
8. Гладишук
Любомир Юрійович
9. Мельницький
Леонід Йосипович
10. Завірюха
Олександр Анатолійович
11. Мозоль Василь
Васильович
12. Найдюк Олег
Андрійович
Зараз
серед них немає в живих:
Кулаковського
Леоніда Артуровича, який загинув в Афганістані, виконуючи свій
інтернаціональний обов’язок.
Завірюхи
Олександра Анатолійовича, Дрозда Олександра Федоровича, Матвіюка Миколи
Йосиповича та Найдюка Олега Андрійовича,
які трагічно загинули після Афганської війни,
Давидюка Віктора Андрійовича.
Афганістан…
Він не пішов у забуття. Це вічний наш біль, наша скорбота і пам’ять про те, що
війна – це трагедія, яка більше ніколи не повинна повторитися.
Немає коментарів:
Дописати коментар