Сорочку мати сину вишивала  
Душу й серце в вишивку вкладала.
Як пам’яті народної відлунки,
На полотні з’являлись візерунки,


Де кожен хрестик – то життєві миті…
Мережила по білому блакиттю,
Лягала ниточка до ниточки мрійливо –
Дитині б долю вишити щасливу,


Щоб оберегом стала для синочка
Руками неньки вишита сорочка.



Із Днем Вишиванки!