Вітаємо Ліну Василівну Костенко з ювілеєм!

     Ліна Костенко з тих поетів, які здатні крізь вселюдське бачити національне, а крізь національне прозирати вселюдське.

 В. Базилевський

 

 

Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, –
у мене жодних претензій нема
до Долі – моєї обраниці.

Ліна Костенко

Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 року в м. Ржищеві Київської області в сім′ї вчителів.

Коли дівчинці виповнилося шість років, родина переїхала до Києва. Тут вона закінчила школу, відвідувала літературну студію при журналі «Дніпро».

1946 року виходять друком перші її вірші.

Вступила до Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького (нині НПУ ім. М. Драгоманова). Згодом стає студенткою Московського літературного інституту ім. О. М. Горького, який закінчила на «відмінно».

Відомий письменник Вс. Іванов високо оцінив дипломну роботу випускниці – рукописну збірку «Проміння землі»: «Це дуже талановитий поет з великим майбутнім. Вірші Л. Костенко вражають своєю задушевністю, теплотою й дивовижною щирістю, яка розкриває душу людини без дріб’язкового копирсання, надривності, цинізму… Я відчуваю, що її українські вірші досконалі».

Крилаті вислови Ліни Костенко

   Я не люблю нещасних. Я щаслива. Моя свобода завжди при мені.

***

   Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста.

***

   Поразка — це наука. Ніяка перемога так не вчить.  

***

   Хто не має власного таланту, того присутність генія гнітить.

***

  Чи нас господь почує усіх разом, коли так просить кожен про своє?

***

  І хто ми є? Усі усім мільйони. А хтось комусь однісінький один.

***

    Життя як вірш без пунктуації, а смерть поставить крапку і тире.

***

   Віддай людині крихітку себе. За це душа поповнюється світлом

***

Чужа душа – то, кажуть, темний ліс.

А я кажу: не кожна, ой не кожна!

Чужа душа – то тихе море сліз.

Плювати в неї – гріх тяжкий, не можна.